Інформаційна система "Страус" - ліцей "Камелія"

Інформаційна система від Кам’янського еколого-економічного ліцею “Камелія”

«Не кожен птах долетить

до середини Дніпра...»

Гоголь

Що ми знаємо про страусів?

Біологічні та екологічні особливості розвитку африканських страусів

Найбільшими з сучасних птахів є африканський страус. Самці сягають висоти 250-280 см., маса страусів – 120-150 кг. Поширені тільки в Африці, а саме у східній та південній Африці, Мавританії та Іспанській Сахарі.

Африканський страус – птах, що не літає (Struthio camelus), єдиний представник родини Struthoinida ряду страусоподібних.

У страуса довга і гола та рожева шия, голі ноги з рожевими стегнами, що закінчуються двома пальцями, тіло сплюснуте, невелика плоска голова, середньої довжини прямий, заокруглений спереду і плоский на кінці дзьоб, озброєний роговим зубцем, великі, але непридатні до польотів крила, з двома шпорками і досить довгий хвіст з м’яких пер.

Оперення всього тіла м’яке, густе, кучеряве, у самців всі дрібні пера тулуба чорні, пір’я крил та хвоста білі, голі частини шиї яскраво-червоні.

Живуть невеликими групами по 5-6 особин. Зір розвинений краще за інші відчуття. Живляться головним чином рослинною їжею.

Гніздо у африканського страуса – це просто заглиблення у сухому піску. В одне гніздо кладуть яйця декількох самок. У прохолодних місцевостях яйця насиджуються і в день, і в ночі. Вага крупних яєць 1-2 кг., товщина шкаралупи – 1-2мм.

Завдяки довгим ногам і сильній мускулатурі страуси швидко бігають.

Історія світового страусівництва

Страусівництво в Україні, як галузь сільського господарства, зараз знаходиться на самому початку свого розвитку. Існує 2 - 3 десятки невеликих фермерських господарств, які, по суті справи не здатні вирішувати задачу насичення товарного ринку продукцією страусівництва.

У решті світу - навпроти, страусів практично розводять повсюдно: у Бельгії, США, Ізраїлі, Фінляндії, Єгипті і т.д. всього в 130 країнах. Особливе місце на сьогоднішній день займає Китай. Світове поголів'я одомашнених страусів налічує більше трьох мільйонів голів. Цифра ця вражає, якщо врахувати, що трохи більше десяти років тому вона складала декілька тисяч. Велика частина страусів тоді було зосереджена на фермах Південної Африки, які були орієнтовані на продаж пера на експорт. Бум почався в 90-і роки, коли схиблені на здоровому способі життя американці з'ясували, що страусине м'ясо містить в півтора рази менше холестерину і в дев'ять разів менше жиру, чим, наприклад, яловичина, і не поступається їй на смак. Зараз для задоволення глобального попиту щорічно потрібно різати від 500 тисяч до 700 тисяч страусів: поки ж б'ють вдесятеро менше. Отже попит на страусине м'ясо в світі задоволений лише на 10%, і ринок випробовує сильний дефіцит.

Завдяки простоті вирощування птаха, її високій продуктивності і дефіциту, що дозволяє встановлювати високі ціни на м'ясо, яйця і шкіру, нова галузь зробилася найприбутковішою у всьому світовому сільському господарстві - рентабельність в ній може перевищувати 200%. Фермери утворюють співтовариства за регіональним принципом. Така організація дозволяє тонше відчувати ринок, проводити і упроваджувати передові наукові розробки, мати доступ до необхідної інформації.